неділя, 17 вересня 2017 р.

23 вересня 2017 р. виповнюється 2 роки із дня смерті героя АТО, мізочанина Сергія Шолудька


Ми ніколи не знаємо, коли Бог покличе нас, коли зорі стануть близькими, а все земне і тлінне кане в Лету. Тому краще творити добро тут і зараз, не чекаючи передсмертного часу. Саме такою людиною був Сергій Шолудько. Він щоденно зігрівав своїм життям долі багатьох своїх колег у Мізоцькій спеціальній школі-інтернаті. Пропрацювавши 15 років слюсарем з експлуатації та ремонту газового устаткування, він показав себе не лише майстром на всі руки, а й щедрою, доброзичливою, чуйною людиною. Кожне прохання знаходило відгук у його душі – і він йшов на допомогу.

- Це була людина-душа, компанійський, щирий, він обожнював свою родину, дружину і дітей, - згадує його керівник, заступник директора із господарської роботи Святослав Васильович Горчак. - Кожне своє завдання він виконував відмінно.
У будь-якому закладі бувають екстрені ситуації, ламається обладнання і багато колег пам’ятають, хто його ремонтував.
- Одного разу у нас вийшла з ладу пральна машина, - усміхається машиніст з прання і ремонту спецодягу Любов Володимирівна Виногродська, – тоді ми покликали на допомогу Сергія, оскільки він до всього мав хист. Лагодив він її цілісіньку ніч і зробив!
- Сергій був дуже хорошою людиною, завжди нам допомагав, – ділиться спогадами шеф-кухар Галина Терентіївна Пом’яновська, - щось зламається – поремонтує, ножі треба наточити – наточить, золото, а не чоловік.

Так треба чинити добро, як Сергій Шолудько, ця маленька людина з великої літери, з золотими руками і душею світу. І хай він уже усміхається лише з фотокартки, очі його та добрі слова завжди сяятимуть у пам’яті колег Мізоцької спеціальної школи-інтернату.

                                         (Матеріал для публікації надала
                                             дружина героя Тетяна Шолудько)

Немає коментарів:

Дописати коментар