Робота Бібліотеки-філії селища Мізоч над реалізацією Проекту від «Мережі пам’яті»

Виступ завідувачки Бібліотекою-філією селища Мізоч

 на вечорі пам’яті «Гірка пам’ять Голокосту», присвяченому

 річниці Голокосту в Мізочі

До 1942 року в Мізочі, поряд із українцями і поляками проживала численна єврейська громада. В книзі Лоуренса Брауна «Відлуння з Мізоча. Зниклий Штетл» автор пише, що у 1897 році в Мізочі проживало 2662 людини, з них 44% - євреї. Така численна громада значно впливала на всі сфери життя містечка: на його культуру, духовність, економіку. Євреї сповідували свою релігію, мали cвої традиції, звичаї. В Мізочі була   синагога та молитовний дім (за словами Лоуренса Брауна, а  в «Меморіальній книзі Мізоча» згадується, що було 3 молитовні будинки), які вони відвідували на свята. Лоуренс Браун згадує, що в бібліотеці містечка поряд із книгами українською та польською мовами були книги написані на івриті та ідиш.

                         

         Євреї були хорошими комерсантами та фінансистами. У власності єврейських сімей були майже всі магазини, торгові лавки, майстерні, перукарні, аптечний кіоск, фотоательє, млин… За свідченнями старожилів – євреї охоче давали гроші в борг, або крам із своїх магазинів на виплату тим, хто не міг зразу заплатити. Вони працювали вчителями, лікарями… Діти євреїв навчалися в одній школі із дітьми українців – сиділи поряд за партами. Дружили…

Ці люди жили, працювали, мріяли, планували своє майбутнє, ростили дітей… В жовтні 1942 року на протязі кількох днів майже вся єврейська громада Мізоча була розстріляна нацистами.

Лише одиницям вдалося врятуватися і після війни вони змогли свідчити про злочини нацистів, очевидцями яких стали.

В 2016 р. в Берліні в меморіальному комплексі Топографія терору було відкрито виставку «Масові розстріли. Голокост  між Балтійським і Чорним морями 1941-1944», де було розміщено свідчення тих, хто вижив та  світлини масових розстрілів єврейського населення.

Лейтмотив виставки: «Не забувати і не допустити більше ніколи, вивчити уроки з історії для вирішення сьогоднішніх конфліктів…»

Трагедії Мізоча був присвячений найбільший розділ виставки, готував і  представляв наше селище на цій виставці уродженець Мізоча, кандидат історичних наук Роман Михальчук.

Чому саме організатори виставки звернули увагу на Мізоцьку трагедію? Мабуть перш за все завдяки Роману Юрійовичу, який довгий час досліджує історію Голокосту на Рівненщині і в т.ч. в Мізочі. Його наукові статті друкувалися на сторінках газет, в наукових виданнях, на той час уже вийшла друком  його  книга «Мізоч. Трагічні сторінки історії 1939-1955»,

 (До речі в 2022 році вийшла друком монографія Романа Юрійовича «Смерть і виживання під час Голокосту: терени сучасної Рівненщини» яка є в бібліотеці.

                      

Крім того - організатори виставки хотіли показати на прикладі невеликого містечка, що чинили нацисти в таких же невеликих містечках на всіх окупованих територіях.

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини на відкритті виставки виступив із промовою «Поранені ландшафти»:  «Ми, нинішня Німеччина не можемо змінити те, що сталося. Але ми повинні винести уроки з історії… Я бачив нещодавно на виставці у Берліні фотографію одного східноєвропейського ландшафту, де на схилі буяє зелень і квіти. Її зроблено біля Мізоча, містечка в Західній Україні. Якими красивими вони не були б — це поранені ландшафти. І під цими ландшафтами криється темрява.  Саме на тому зеленому лузі з фотографії 1500 єврейок і євреїв були убиті по одному пострілом у потилицю — …»

В 2020 році за ініціативи Міністерства закордонних справ Німеччини - в Україні стартував Проект «Мережа пам’яті». Партнером проекту став  «Український центр вивчення історії Голокосту та програма «Інша освіта».  Метою проекту є захист місць пам’яті жертв масових злочинів нацизму, вивчення історії Голокосту на території України, фіксація спогадів очевидців подій, вивчення, збереження та вшанування пам’яті жертв нацизму.

Учасниками Проекту стали професійні історики, представники влади, працівники музеїв, бібліотек із усієї України. Із Мізоча учасниками проекту «Мережа пам’яті» стали: начальник відділу Освіти, культури і туризму, молоді та спорту Мізоцької селищної ради - Вікторія Прокопчук, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії РДГУ -  Роман Михальчук і я – завідувачка Бібліотекою-філією селища Мізоч Оксана Пальчевська.. В рамках проекту «Мережа пам’яті» Мізоцька бібліотека-філія отримала 17 книг від Українського центру вивчення історії Голокосту (УЦВІГ). Це книги спогадів і свідчень очевидців про страшні злочини, які чинили нацисти в роки ІІ світової війни на окупованих територіях.

В 2023 році, «Мережа пам’яті», за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, партнера програми «Інша освіта» -  оголосила конкурс Проектів для громадських організацій, для бібліотек, архівів, музеїв.

Бібліотека-філія селища Мізоч ( за ініціативи та активної підтримки кандидата історичних наук Романа Михальчука) взяла участь у конкурсі із Проектом : «Про збереження та фіксацію історичних документів, фотографій, спогадів очевидців подій періоду ІІ світової війни про Голокост у Мізочі» і отримала перемогу в  номінації «Значний внесок у збереження культурної спадщини у воєнній ситуації».

Що ми чекали від реалізації Проекту?

Бібліотека-філія селища  Мізоч багато років займається краєзнавчою діяльністю.  За період з 2011 р. і до сьогодні в фонді бібліотеки зібрано багато інформації краєзнавчого характеру (в т. ч. і про події ІІ світової війни, і про Голокост в Мізочі). Це: фотографії, документи, статті в книгах, ЗМІ, на сторінках Інтернет видань, фільми, презентації, спогади очевидців історичних подій, книги про Мізоч та його мешканців, а також книги написані мізочанами.

У всі часи питання збереження цінних документів, книг, публікацій, різноманітної інформації було дуже актуальне, а сьогодні, коли в Україні йде війна воно постає особливо гостро.

Ми на власному досвіді знаємо, що не існує носія інформації, який би на 100% убезпечив її від втрати – тому потрібно особливо цінну інформацію дублювати на кількох носіях, тоді при втраті одного – можна буде відновити її з іншого.

На реалізацію Проекту до бібліотеки надійшло 30 575 грн.

За ці кошти до бібліотеки було закуплено:

- принтер із сканером для кольорового друку та для створення цифрових копій документів і фотографій;

- проектор та проекційний екран для демонстрації слайдів, відео презентацій, віртуальних виставок документів, фотографій, відео спогадів очевидців подій;

- зовнішній жорсткий диск для резервного збереження цінної інформації краєзнавчого характеру;

-  фотопапір та офісний папір для створення паперових копій документів, фотографій, які будуть використовуватися у формуванні виставкових експозицій під час проведення масових заходів.

За можливість реалізувати цей проект я щиро дякую:

-         Проєкту «Мережа пам’яті»

-         Міністерству закордонних справ Німеччини,

-         Партнеру проєкту Інша Освіта,

-         Координатору проєкту Тарасу Грицюку,

-         Ментору проєкту Петру Долганову,

Крім того щиро дякую за ініціативу, підтримку та віру в нашу перемогу - кандидату історичних наук Роману Михальчуку!

На сьогодні– в Бібліотеці-філії селища Мізоч вже створений «Цифровий архів цінних історичних документів Мізоча», які висвітлюють всі періоди історії Мізоча. В ньому окремо виділений розділ: «Доля єврейського населення Мізоча», де розміщено понад 400 цифрових копій документів та публікацій …

Також створений і «Цифровий архів історичних фотографій Мізоча», де розміщено біля 300 цифрових копій фотографій із особистих архівів жителів Мізоча.

Жителям Мізоцької громади надана можливість оцифрувати документи та фотографії із власних архівів безкоштовно, за умови що вони нададуть право біблотеці користуватись цифровими копіями цих документів і фотографій. (Звичайно тільки тих, які мають історичну цінність: фотографії пам’ятників, вулиць, історичних подій, видатних людей, записи спогадів очевидців подій…) Таким чином бібліотека оцифровує і свою колекцію і поповнює її за рахунок копій документів і фотографій наданих жителями Мізоча.

Вся оцифрована інформація зберігається в локальній базі робочого комп’ютера, та дублюється на зовнішній жорсткий диск для кращого збереження історичної спадщини для нащадків, що особливо актуально сьогодні, в умовах повномасштабного війни.

Цікаві документи, матеріали популяризуються через соціальні мережі та через блог «Мізоч історичний», який веде бібліотека з 2014 року.

У моїй розповіді часто звучали слова: «Збереження інформації» - це дуже важливо, але збереження – то не самоціль. Метою цієї роботи є ще і надання вільного доступу до інформації про історичні події в Мізочі (в т. ч. і про події ІІ світової війни і про Голокост в 1942 р.) всім, хто має потребу в краєзнавчій інформації.

А це:

-         студенти – для написання наукових та дипломних робіт

-         учні МАН (Малої академії наук)

-         педагоги – для проведення відкритих уроків

-         професійні історики – для наукових досліджень

-         краєзнавці-любителі – для вивчення історії краю…

Мізоцьку бібліотеку особисто відвідували професійні історики та краєзнавці любителі із:

-          Франції, Польщі, Великобританії,

-         із м. Стрий Львівської обл., м. Остріг Рівненської обл.,

-         представники Рівненського обласного краєзнавчого музею,

-         професійні історики, які народилися в Мізочі…

-         Бібліотека-філія надала інформацію про історію Мізоча Державному підприємству «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний  інститут «Укр захід проект реставрація» (Міністерства  регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) - для створення «Історико-архітектурного опорного плану селища Мізоч»,

-         Фотографії із архіву Мізоцької бібліотеки були представлені на виставці «Масові розстріли. Голокост між Балтійським і Чорним морями 1941-1944 Р.Р.» в Берліні.

-         В книзі Лоуренса Брауна «Відлуння з Мізоча: зниклий Штетл», яка вийшла друком у 2020 р. у Вашингтоні (автор проживає у США) є розділ «Подяки». У розділі автор пише: «Я також покладався на довідкові матеріали з численних веб сайтів, присвячених вивченню та пам’яті Голокосту, включаючи Меморіальний музей Голокосту в США, Яд Вашем, блог Крістіана Херрмана під назвою «Зниклий світ», та веб-сайт Мізоцької міської бібліотеки із виставкою професора Рівненського державного гуманітарного університету Романа Михальчука з матеріалами фонду «Меморіал убитих євреїв Європи»

-         Нещодавно я давала відповідь на запит, який надійшов до бібліотеки на електронну пошту від нащадка мізоцьких євреї Олега Флітера, який проживає в м. Одеса - про долю численної родини Флітерів, які проживали в Мізочі під час ІІ світової війни. В «Книзі скорботи України» є список 26 членів цієї родини, які були вбиті під час Голокосту в Мізочі, але завдяки Роману Михальчуку вдалося розшукати в «Меморіальній книзі Мізоча» спогади двох братів Довіда і Баруха Флітерів, які врятувалися із палаючого гетто в Мізочі. (координатор україномовної версії книги - Роман Михальчук. Вона є у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням:

    https://www.jewishgen.org/Yizkor/Mizoch/Mizochu.html#TOC )

І в кінці хочеться перефразувати слова Федерального міністра закордонних справ Німеччини:

Ми не можемо змінити те, що сталося в історії, але ми можемо зберегти інформацію про історичні події, які відбувалися в минулому. Донести її до теперішніх і прйдешніх поколінь, щоб вони змогли вивчати історію рідного краю, робити висновки, і не допускати таких трагедій в майбутньому!

Що і старається робити Бібліотека-філія селища Мізоч на протязі багатьох років.