неділя, 17 вересня 2017 р.

23 вересня 2017 р. виповнюється 2 роки із дня смерті героя АТО, мізочанина Сергія Шолудька


Ми ніколи не знаємо, коли Бог покличе нас, коли зорі стануть близькими, а все земне і тлінне кане в Лету. Тому краще творити добро тут і зараз, не чекаючи передсмертного часу. Саме такою людиною був Сергій Шолудько. Він щоденно зігрівав своїм життям долі багатьох своїх колег у Мізоцькій спеціальній школі-інтернаті. Пропрацювавши 15 років слюсарем з експлуатації та ремонту газового устаткування, він показав себе не лише майстром на всі руки, а й щедрою, доброзичливою, чуйною людиною. Кожне прохання знаходило відгук у його душі – і він йшов на допомогу.

Спогади класного керівника Наталії Лахман – заступника директора Мізоцького НВК про свого учня Сергія Шолудька

Мій учень, наш випускник, український воїн…

Для кожного вчителя, якого б віку він не був, його учні, як би вони не виросли, залишаються дітьми назавжди.
Так і для мене мої перші учні – найцінніші, найдорожчі, найрідніші. Щоб так думати, є багато причин. По-перше, між молодою вчителькою та випускниками початкової школи була мала різниця у віці. По-друге, вона дуже багато прагнула зробити, а вони завжди її підтримували та допомагали. І, по-третє, вони дуже любили і поважали один одного.