Омельчук Іван Микитович,
сержант,
ветеран Великої Вітчизняної війни
(спогади дочки Шупик Нелі, записані працівниками
Мізоцької міської бібліотеки
Пальчевською О. В. та Карпюк І. В. 22 квітня 2015
року)
"Мій
тато, Омельчук Іван Микитович народився в Мізочі 2 лютого 1919 року.
В
школу не ходив, але навчився сам писати і читати. До війни працював на власному
господарстві. Був роботящим, добрим.
В
1940 році був призваний в ряди Червоної Армії. Навчався в полковій школі в
місті Первомайськ, Одеської області. Коли почалась війна пішов воювати в складі
130-го полку. Почав воювати з Молдавії, пройшов з боями Румунію.
Після тяжких
боїв в 1943-1944 роках війська змушені були відступати, але згодом почався
стрімкий наступ на Румунію а потім Угорщину.
В
боях був тричі поранений: в 1944 році лікувався у польовому госпіталі для
легкопоранених.
а
24 грудня 1944 році в Угорщині був важко поранений осколком в ногу. Дуже довго
лікувався в Евакуаційному госпіталі, але ногу довелося ампутувати.
Після
виписки з госпіталю травні 1945 року був демобілізований і знятий із військового обліку в
зв’язку з інвалідністю. У довідці,
виданій військовим госпіталем написано, що був «Ранен на ІІ Украинском фронте в
боях за Советскую Родину». Додому повернувся з протезом. Зразу після війни
пішов працювати на овочеву базу заводу Продтоварів у Мізочі. Був хорошим столяром. Робив діжки для
різноманітних солінь. Іван Микитович був дуже працьовитим, його поважали і на роботі і вдома.
Був
нагороджений орденом «Красной звезды»,
Орденом
«Отечественной войны» І
ступеня,
Медаллю: «За победу над
Германией»,
та багатьма ювілейними медалями"
Помер, похований в Мізочі.
Немає коментарів:
Дописати коментар